Історія League of Legends: подорож у минуле

League of Legends була випущена у 2009 році і досі залишається популярною, тоді як інші відеоігри того року вже давно забуті. Але історія LoL — це не просто випадковість. Гра пройшла через безліч подій та змін, які Riot випробували та подолали.

Ось короткий огляд історії League of Legends, створеної двома друзями по коледжу, яка згодом стала найбільшою кіберспортивною імперією всіх часів.

Від мода Warcraft III до окремої MOBA

Початок League of Legends сягає корінням у користувацьку карту для Warcraft III: The Frozen Throne, створену модером на прізвисько Eul під назвою Defense of the Ancients. На той час карта вже використовувала формат 5 на 5 з трьома лініями, який LoL використовує сьогодні.

Після того, як Eul відійшов від проєкту, двоє гравців, Meian та Ragn0r, зібрали його в DotA: Allstars, яку згодом очолив і вдосконалив Стів «Guinsoo» Фік, що допомогло сформувати ранню MOBA-сцену.

Спільнота також сформувалася у 2004 році, коли Стів «Pendragon» Мескон запустив DotA-allstars, що стало хабом для модерів, гравців та професійних команд. Але багато хто розумів, що обмеження рушія Warcraft III стримують DotA, і саме тоді на сцені з'явилася Riot Games.

Riot Games та народження League of Legends

Брендон Бек і Марк Меррілл були однокурсниками та сусідами по кімнаті в Університеті Південної Каліфорнії, і вони почали ставити під сумнів те, як студії створюють ігри, не поважаючи час і гроші гравців. Вони заснували Riot Games на основі цієї ідеології у 2006 році в квартирі в Лос-Анджелесі.

Окрема багатокористувацька онлайн-арена (MOBA) була дивною концепцією на той час, особливо враховуючи план Riot Games зробити її безкоштовною та монетизувати лише через внутрішньоігрові косметичні предмети. У них були проблеми з пошуком інвесторів, але вони все ж змогли залучити 1,5 мільйона доларів від сім'ї та друзів, а також залучити Стіва Фіка та Стіва Мескона.

Вони продемонстрували ранню версію гри на GDC 2007, але не досягли успіху серед інвесторів, які з побоюванням ставилися до моделі free-to-play. Пізніше Tencent придбала Riot Games. Вони забезпечили фінансування, і гра зміцнила свою ідентичність як League of Legends: Clash of Fates. Гру було офіційно анонсовано 7 жовтня 2008 року, але ніхто не міг передбачити, наскільки впливовою вона стане.

Clash of Fates: Ера закритого бета-тестування

Закрите бета-тестування гри розпочалося 11 квітня 2009 року з 17 доступними чемпіонами, кожен з яких уже мав свої фірмові риси та здібності. Хоча спочатку Riot планували запуск з 20 чемпіонами, вони випустили 40, деякі з яких визначили майбутній дизайн багатьох наступних доповнень. Також були ранні культові персонажі, такі як Еш з її ультимейтом через усю карту, Енні з ядерним вибухом Тібберса та Майстер Ї з ударом «Перший удар», який перевертав лобі догори дриґом.

Персонажі визначалися своєю гнучкістю, а не суворою роллю, і маг міг пересуватися трьома лініями так само вільно, як і будь-який інший вибір. Бета-тестування тривало шість місяців, до 26 жовтня 2009 року, а наступного дня гра вийшла в Північній Америці.

27 жовтня 2009 року: Запуск League of Legends

League of Legends мала дуже важкий старт у жовтні 2009 року: глючний клієнт, погана продуктивність серверів та ігрове вступне відео, яке залишало мету гри незрозумілою для новачків, що йшли в рейтингові матчі. Але попри все це, модель free-to-play успішно залучала нових гравців, заробляючи достатньо через продаж косметичних образів.

Гра успішно нарощувала свою базу гравців, досягнувши 15 мільйонів зареєстрованих гравців League of Legends до 2011 року, з 1,4 мільйонами щоденних активних користувачів.

Розбудова бази гравців та списку чемпіонів

За перші два роки LoL швидко зростала завдяки частим оновленням та додаванню нових чемпіонів — більше одного на місяць. Деякі виходили «зламаними» і згодом виправлялися, тоді як інші швидко ставали основними виборами для гравців. Riot також швидко зростала протягом цього періоду.

Riot активно використовувала відсилання до аніме, коміксів та інших впливів. Гравці легко сприймали особистості нових чемпіонів, що дозволяло багатьом швидко обрати свого «мейна». До кінця 2011 року список розширився до понад 80 чемпіонів, але Riot уже будувала плани на наступний етап гри.

Чемпіонат світу 1-го сезону та «Великий вибух» кіберспорту

Перший турнір League of Legends World Championship був невеликою подією в Йончепінгу, Швеція, що проходила на DreamHack у червні 2011 року, де взяли участь вісім команд. Він проходив з 18 по 20 червня 2011 року. Зал вміщував близько 200 осіб, а призовий фонд складав 100 000 доларів.

Fnatic забрали головний приз, а мідлейнер Мацей «Shushei» Ратушняк став першим в історії MVP чемпіонату світу. Команда привезла додому 50 000 доларів і спадщину, яку на той час ніхто не оцінив належним чином. Світовий плей-офф 2-го сезону мав значно більший призовий фонд у 2 мільйони доларів, який виграли Taipei Assassins, ставши чемпіонами світу. Чемпіонат світу 3-го сезону у 2013 році переїхав на набагато більший, але все ще переповнений Staples Center, де SK Telecom T1 виграли свій перший титул.

З того часу подія вибухнула, і фінал чемпіонату світу з League of Legends між FunPlus Phoenix та G2 Esports зібрав понад 100 мільйонів глядачів, що стало рекордом переглядів на той час, з піком у 44 мільйони одночасних глядачів.